Життя Чекліст: 7 ознак того, що ви маєте справу з булінгом

Булінг зазвичай асоціюється з підлітками та шкільними класами. Але, звичайно, ними все не обмежується — з цькуванням можна зіткнутися в будь-якому віці і колективі. Останнє, втім, не обов’язково: з поширенням соцмереж цькування втратило чіткі межі і тепер воно не обмежене в часі і просторі. Змінити роботу або місце проживання може бути недостатньо: поки у вас є смартфон і доступ в інтернет, булінг все одно може наздогнати. При цьому зауважити, що щось не так, буває непросто, булінг нерідко ховається за начебто нешкідливими і несерйозними речами. Розповідаємо, як його розпізнати в звичайному житті і онлайн.

1

Критика, яка переходить у знущання

Ми вже розповідали, чому ідея, що жорстка критика допоможе стати краще, переоцінена, а похвала мотивує набагато сильніше. Критичні зауваження без запиту найчастіше не приносять жодної користі, якими б щирими і добрими не були наміри. У самому жорсткому варіанті критика без запиту може перерости в цькування. Якщо оточуючі знущаються і висміюють вас і все, що ви робите, ймовірно, це вона.

Що буває онлайн:Дуже поширена ситуація, з якою часто стикаються, наприклад, активістки. У такому випадку знайомі або незнайомі люди масово пишуть, як їм огидно все, що ви робите і як було б краще вчинити замість цього. Звичайно, ніякої користі від цього немає і бути не може — критика без запиту в кращому випадку не доходить до адресата, а в гіршому змушує сумніватися в собі і своїх діях. Єдина мета тут — принизити і демотивувати опонента.

2

Жорстокі «жарти»

Вважається, що гумор дозволяє якщо не все, то багато чого — а якщо людина ображається, значить, їй бракує почуття гумору. Це, звичайно, не так: жарт перестає бути просто жартом, якщо порушує чужі кордони і стає насмішкою. Звичайно, в житті кожного бувають невдалі і навіть образливі жарти — але в ідеальній ситуації, якщо вони неприємні іншому, їх не повторюють. Якщо ви вже тисячу разів попросили інших більше так не жартувати, а вони не зупиняються, то це булінг.

Що буває онлайн: Інтернет загалом і соцмережі зокрема дають величезний простір і окремі інструменти для насмішок. Меми, знущальні пабліки та акаунти, відео — все це може стати способом цькування. Звичайно, якщо мова про внутрішній жарт і всім учасникам (в першу чергу тому, над ким сміються) комфортно, проблеми немає. Але якщо людину ображає мем або присвячений їй або їй паблік — це порушення чужих кордонів, від якого дуже легко перейти до цькування.

3

Плітки

Цілком можливо, що навколо вас багато пліток: звичка обговорювати інших поширена набагато більше, ніж хотілося б визнавати. Але за начебто нешкідливим бажанням поговорити про інших може ховатися цькування: плітки, чутки і домисли легко перетворюються на інструмент контролю і принижень. Психологи вважають, що плітки можуть бути формою агресії і призводити до важких наслідків для жертви. Легко уявити, як це відбувається — наприклад, якщо оточуючі обговорюють кожен ваш крок або поширюють інформацію, яку ви самі вважаєте принизливою і хотіли б приховати. Тим більше має сенс говорити про цькування, якщо плітки засновані на брехні і оточуючі придумують щось, просто щоб принизити.

Що буває онлайн: Логічно, що в соцмережах плітки можуть поширюватися ще швидше і доходити навіть до тих, хто начебто не входить до вашого кола спілкування. Крім того, тут з’являються й інші способи принизити людину — наприклад, поширювати відео або фотографії, які ви не хотіли б показувати іншим або виставляти на загальне обговорення. Сюди ж відноситься і створення фейкових акаунтів або злом вже існуючих, щоб опублікувати закриту інформацію або розіслати знайомим повідомлення від чужої особи.

4

Загрози

Для багатьох цькування асоціюється в першу чергу з фізичним насильством — наприклад, шкільним булінгом, коли жертву затискають в коридорі або б’ють. Але до цього доходить не завжди, нерідко кривдники обмежуються тільки психологічним тиском. Погрози розправи і смерті говорять про цькування не менше, ніж будь-які фізичні дії. Тим більше якщо вони перестають бути просто словами, а переходять, наприклад, в сталкінг.

Що буває онлайн: Загрози в соцмережах нічим не відрізняються від загроз у реальному житті — хіба що в другому випадку вони можуть виходити і від зовсім незнайомих людей. Багато хто звик ставитися до них поблажливо, але вони можуть бути дуже травмуючими незалежно від того, наскільки кривдник готовий втілити їх у життя. Тим більше що основна мета тут — змусити жертву переживати за власне життя, здоров’я і безпеку.

Є й інші дії, через які жертва цькування може почуватися небезпечно — наприклад, онлайн-сталкінг або неможливість захистити себе від агресії, коли травлячі створюють нові акаунти, якщо старі банять. Сюди ж відноситься і публікація особистих даних: адреси, місця роботи або навчання і будь-яких інших — згадайте, наприклад, ситуацію з додатком FindFace і деанонімізацією порноактрис. Буває і що дані дістають обманом, переконуючи людину надіслати їх, щоб потім показати іншим.

5

Крики та образи

Уникнути конфліктів не вдається, напевно, жодній людині — одного разу всім доводиться відстоювати свої інтереси перед іншими. На жаль, не завжди конфлікти виходять коректними і продуктивними — в житті кожного напевно була ситуація, коли замість спокійної розмови виходила гучна сварка. Але якщо разовий інцидент — це привід зробити висновки і забути про подію, то постійні крики і агресія можуть говорити про більш серйозну ситуацію. У тому числі і про булінг: якщо людина (або, наприклад, компанія) говорить з вами виключно на підвищених тонах, принижуючи і ображаючи, можливо, це систематичне цькування.

Що буває онлайн: Образи в соцмережах багатьом здаються нормою або чимось несерйозним — нібито тому, що в інтернеті потрібно свідомо бути готовими до жорсткого спілкування. Але слова, висловлені онлайн, не перестають бути вербальною агресією і викликають таку ж болючу реакцію. Тим більше якщо мова не про одну людину, а про масований потік образ — анонімних чи ні.

6

Ізоляція

Поширена історія в закритих колективах — наприклад, шкільний бойкот. У робочих колективах таке теж зустрічається — наприклад, якщо хтось із колег відчуває себе зайвим і виключеним із загального життя. Звичайно, причини можуть бути різними і не завжди мова про агресію — іноді у людей просто немає спільних інтересів або бажання обговорювати щось ще, крім робочих питань. Але якщо людину навмисно ігнорують, виключають із загальних розмов і позаробочих справ — ймовірно, мова про булінг.

Що буває онлайн: Всі ми ділимося на групи за інтересами, і інтернет не виняток. Швидше за все, різні теми ви обговорюєте з різними людьми — і не чекаєте, наприклад, що вас додадуть в чат про захід, на який ви і не збираєтеся йти. Інша справа, якщо вас навмисно ізолюють — і не покидає відчуття, що щось обговорюють за вашою спиною. Ізоляція теж може бути методом контролю і агресії.

7

Саботаж

Багато хто вважає агресивну атмосферу в офісі, де колеги змагаються один з одним і будують перешкоди, нормальною справою, але це не так. Якщо вам навмисно заважають виконувати обов’язки — наприклад, не дають інформацію, яка потрібна по роботі, змушують працювати в неможливий і незручний для вас час (якщо, звичайно, мова не про роботу з плаваючим графіком, про що вам повідомили з самого початку), дають безглузді або свідомо нездійсненні завдання — можливо, це не просто «особлива атмосфера», а справжнє цькування.

Що буває онлайн: Здається, що саботувати чиюсь діяльність онлайн неможливо, адже неможливо перекрити іншим доступ в інтернет. Але це, звичайно, не так. Найвідоміший тип булінгу онлайн — домогтися блокування чийогось аккаунта масовими скаргами. Наскільки при цьому людина дійсно порушує правила конкретної соцмережі, не завжди має значення — згадайте торішні масові блокування секс-блогерів.