Зомбі-Елвіс і зомбі-тигр: «Армія мерців» Зака Снайдера радує різноманітністю монстрів. І не тільки цим

Фільм зачаровує дотепним екшеном, хоч і здається занадто затягнутим.

На стрімінговому сервісі Netflix вийшов новий хоррор-бойовик «Армія мерців». Цю картину Снайдер зняв за власним сценарієм і навіть сам виступив оператором.

У автора вийшов яскравий екшен з крутими перестрілками і дуже незвичайними зомбі. Але є і проблеми: більшість героїв занадто стереотипні, а частина сцен триває необґрунтовано довго.

Класичний зомбі-бойовик

Під час перевезення небезпечного вантажу броньований фургон, який супроводжують військові, потрапляє в аварію. В результаті на волю виривається альфа-зомбі, тут же кусає всіх, хто попадається на шляху. Він добирається до Лас-Вегаса і влаштовує там апокаліпсис. Щоб зупинити поширення вірусу, влада оточує місто контейнерами, а в майбутньому і зовсім планує підірвати його ядерною ракетою.

Через деякий час після початку епідемії власник казино Хантер Блай (Хіроюкі Санада) наймає колишнього військового Скотта Уорда (Дейв Батіста) для таємного завдання. Чоловік повинен вивезти з сейфа в карантинній зоні понад 200 мільйонів доларів.

Уорд збирає команду і прямує в Лас-Вегас. Героям доведеться протистояти не тільки звичайним мерцям, а й більш розумним зомбі. А ще у деяких членів групи є свої приховані мотиви походу.

Зак Снайдер пропонує глядачеві найбільш традиційний сюжет, який тільки можна уявити: група найманців виконує таємну місію в небезпечній зоні. У 80-ті і 90-ті роки такі картини знімали мало не десятками. Наприклад, можна згадати легендарного «Хижака» або «Чужих». Та й останнім часом подібні проекти виходять регулярно: рівно той же сюжет (навіть з грошима і зомбі) фігурує у другому «Поїзді в Пусан».

Навряд чи у автора немає свіжих ідей, швидше це щира ностальгія за класичними фільмами. Звідси і безліч припущень за сюжетом. Особливо неприродно виглядає самий початок історії: при перевезенні настільки небезпечного вантажу не підстрахувалися навіть від аварії.

Дивує ось що: у попередніх своїх роботах Снайдер займався постмодерністською деконструкцією. Він сильно змінив образ Супермена в «Людині зі сталі», а його «Хранителі» спочатку засновані на коміксі, що вивертає навиворіт знайомі сюжети. А в «Армії мерців» все передбачувано: заздалегідь зрозуміло, що герої будуть гинути, і навіть можна припустити в якому порядку, а їх взаємини максимально стандартні.

Кліповий екшен

Від банальностей рятує дотепна постановка. Це кіно Снайдер знімав особисто, не запросивши навіть оператора Ларрі Фонга, який працював над левовою часткою його фільмів. Тому картинка може здатися не такою вичурною, як, наприклад, у «Забороненому прийомі». Але під стиль стрічки відеоряд підходить відмінно, зберігаючи впізнаваний почерк режисера.

Вступна сцена захоплення Лас-Вегаса, яку, до речі, Netflix заздалегідь виклав в інтернет для привернення уваги, а потім видалив, традиційно для Снайдера поставлена у вигляді іронічного кліпу. Причому саундтреком йде очевидна пісня Viva Las Vegas, але у веселій пародійній кавер-версії від Річарда Чіза. Подібний прийом режисер використовує часто: так, в наповненому бійками і монстрами трейлері «Ліги справедливості» звучав ліричний трек Hallelujah Леонарда Коена.

І надалі багато сцен битв з зомбі будуть поставлені в кліповій манері. Тут можна згадати, що Снайдер колись починав з музичних роликів і навіть зняв відео на пісню Desolation Row групи My Chemical Romance.

Антураж Лас-Вегаса допомагає додати гротеску і перетворити дію мало не в кітч. Буде крутий сольний вихід найманки, дуже схожої на Васкес з «Чужих», і навіть неминучий бій у вертольоті. І що може бути банальніше, ніж бійка в казино, коли навколо розлітаються гроші? Але в «Армії мерців» ця сцена точно на своєму місці.

Неймовірне розмаїття монстрів

Із зомбі у Зака Снайдера особливі стосунки. Його кар’єра у великому кіно почалася з «Світанку мерців» — ремейка хоррора від легендарного Джорджа Ромеро. У документалці «Зомбі в масовій культурі» останній говорив: «Мої хлопці не поспішають», маючи на увазі, що небезпека живих мерців не в швидкості, а в кількості. А Снайдер одним з перших запропонував зробити чудовиськ швидкими: щоб вони не ковилювали, кульгаючи на обидві ноги, а бігали швидше людину.

«Армія мерців» багато в чому успадковує ідеї «Світанку»…. Є навіть кілька пасхалок, які помітять шанувальники режисера. Але тепер він остаточно доводить ідею жвавих мерців до гротеску. Крім натовпу ходячих пожирачів плоті Снайдер представляє ще й альфа-зомбі: швидких, організованих і дуже розумних.

Грим у монстрів не завжди виглядає правдоподібним. В окремих сценах зомбі вселяють реальний жах, в інших можна побачити тільки нафарбованих статистів. Тут залишається лише гадати: автор спеціально посилається на стиль старих фільмів або ефекти просто не допрацювали?

Але компенсують все це найбільш несподіваними чудовиськами. З дотепністю їхніх образів може посуперничати хіба що «Нація Z», де до зомбі-немовляти приходили зомбі-волхви. Серед іншого в «Армії мерців» ви побачите: зомбі-стриптизерш, зомбі-Елвіса, зомбі-тигра, а також альфа-зомбі, який приїжджає на зомбі-коні і ридає над зомбі-подругою.

Подібне божевілля дозволяє не ставитися до дії занадто серйозно.

Необґрунтовано довгий хронометраж

Всі шанувальники знають, що Зак Снайдер любить знімати довгі фільми. Режисерські версії його робіт тривають три, а то й чотири години. Але в більшості випадків це просто необхідно. «Лізі справедливості» дуже йшла медитативність і неспішність. Та й в 215 хвилин «Хранителів» насилу вмістили графічний роман Алана Мура.

На жаль, в «Армії мерців» хронометраж в дві з половиною години здається просто необґрунтованим затягуванням сцен. Дія починається зі згаданого динамічного екшену в Лас-Вегасі. Але потім герої зустрінуться з зомбі майже через годину екранного часу. До цього вони будуть будувати плани і розмовляти. В основній частині сюжет теж регулярно провисає. Деякі діалоги допомагають перейнятися емоціями персонажів, але більшість тривають занадто довго.

Студія не втручалася у виробництво фільму, тому Снайдер, мабуть, залишив у картині все, що вважав за потрібне. На тлі багаторічних митарств «Ліги справедливості» це здавалося великим плюсом. Але в реальності «Армію мерців» можна безболісно скоротити на 30 хвилин, і дія від цього тільки виграє.

І найдивовижніше, що в такому довгому фільмі автор примудрився злочинно мало розповісти про героїв. Толком розкривається тільки персонаж Дейва Батісти, трохи слабкіше — ще пара найманців, інші так і залишаються гарматним м’ясом. До безликої команди важко прив’язатися, а тому будь-які їхні страждання або навіть смерть здаються не надто трагічними. Це було б простительно в швидкому кіно на 80-90 хвилин, але здається витраченим даремно потенціалом масштабної роботи.

Якщо прорватися через занадто затягнутий перший акт, «Армія мерців» порадує всіх любителів класичних бойовиків про найманців і зомбі. Це простий і дуже гротескний фільм з дотепним екшеном і незвичайними монстрами. А недомовленість сюжету, схоже, скоро компенсують. Вже відомо, що Netflix планує побудувати власну кіновсесвіту: Зак Снайдер знімає приквел фільму, а паралельно платформа розробляє аніме-серіал по світу «Армії мерців».