6 історичних таємниць, які навряд чи будуть розгадані

Істина десь поруч.

1. Що написано в манускрипті Войнича

У 1912 році антиквар Вілфрід Войнич купив в італійському містечку Фраскаті якийсь середньовічний рукопис R. S. Brumbaugh. The Most Mysterious Manuscript: The Voynich «Roger Bacon» Cipher Manuscript у ченців ‑ єзуїтів. Типовий манускрипт, мабуть, алхімічний або астрономічний трактат, травник або ще щось в цьому дусі. Повний зображень різних рослин, сузір’їв, незрозумілих діаграм і голих жінок у воді. Але є одна маленька проблема.

Книга написана абсолютно незрозумілою мовою — нею не говорили в Європі того часу, та й взагалі у світі.

Рослини, намальовані в ботанічному розділі, ніде в природі не зустрічаються. Зірки, перелічені в астрономічних головах, розпізнати неможливо. Рецепти, алхімічні склади, схеми — все незрозуміле.

Текст являє собою абракадабру, яку неможливо прочитати. Алфавіт книги зустрічається тільки в ній — і незрозуміло, як він співвідноситься з існуючими мовами і чи співвідноситься взагалі. Хоча написано це все явно професійним переписувачем, який знав мову.

Висловлювалися припущення M. A. Montemurro, D. H. Zanette. Keywords and Co‑Occurrence Patterns in the Voynich Manuscript: An Information ‑ Theoretic Analysis/PLoS One, що манускрипт Войнича — підробка, але радіовуглецевий аналіз вказує, що це насправді рукопис XV століття. Фарби, чорнило, пергамент — все справжнє, цілком автентичне. Тобто це точно не зістряпаний на коліні псевдоартефакт.

Загалом, рукопис Войнича ось вже сотню з гаком років розбурхує уми істориків, але ніхто так і не може вразити, звідки вона, ким написана і що взагалі означає ця беліберда. Можете, до речі, самі погортати сторінки тут, в Єльській бібліотеці, — раптом щось зрозумієте.

Невідомо, чи дізнаємося ми, що це: артефакт цивілізації, зашифрована книга таємного чаклунського суспільства або книга з іншого виміру, де сузір’я, рослини та архітектура зовсім інші.

Або просто жарт середньовічного криптографа, який створив не має сенсу рукопис (хоча текст у ньому виглядає цілком осмисленим), щоб продати багатому цінителю магічних трактатів. Ну або таким чином познущався над майбутніми поколіннями.

2. Що насправді було «зовом Ктулху»

Влітку 1997 року Національне управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) США кілька разів зафіксувало нез’ясовний феномен — низькочастотний звук Icequakes (Bloop )/PMEL неясного походження. Явище отримало неофіційну назву Bloop, з англійської — «Бульк».

Спочатку передбачалося, що він був виданий живою істотою, але такі створення науці поки невідомі.

На це вказували 1. What is the bloop? / National Ocean Service

2. Calls from the deep / New Scientist

3. Tuning in to a deep sea monster/CNN деякі акустичні особливості «Булька». Однак його потужність і гучність значно перевершували можливості якихось там синіх китів. Якщо тільки якісь незрозумілі явища не посилили спів кита і не збільшили дальність його поширення.

Можливо також, це було скупчення гігантських кальмарів. Ще NOAA висувало версії Passive underwater acoustic evolution of a calving event/Annals of Glaciology, що це шум трісканих підводних айсбергів, вулкан, землетрус або підводний гейзер.

Цікавий збіг How Cthulhu Works/HowStuffWorks: в оповіданні американського письменника Говарда Лавкрафта «Поклик Ктулху» розповідається про мертвого бога з головою восьминога, який спить у підводному місті Р’льєх у Тихому океані.

Люди, які поклоняються Ктулху, в романі здійснюють людські жертвопринесення і повторюють заклинання: «У глибині вод під Р’льєхом спить мертвий Ктулху, чекаючи свого часу». При правильному положенні зірок він прокинеться, вийде з океану і… невідомо, що трапиться з людством, але явно нічого приємного.

Лавкрафт точно вказав у романі координати місця упокоєння Стародавнього — 47 ° 09 ­ південної широти, 126 ° 43 ­ західної довготи. За дивним збігом обставин, джерело «Булька» розташовувалося в тій же частині Тихого океану, що і Р’льєх з Ктулху.

Ну помилився Говард на пару тисяч кілометрів, з ким не буває — він письменник, а не географ. Зате тепер у криптозоологів з’явився привід вважати, що це не кальмари або айсберги, а хропіння могутнього Стародавнього.

Жарти жартами, але джерело феномену досі залишається загадкою, а звук більше не повторювався.

3. Хто такий Джек ‑ потрошитель

У другій половині 1888 року в Лондоні таємничий злочинець убив P. Begg. Jack the Ripper: The Definitive History одну за одною п’ять жінок, які займалися проституцією в неблагополучному районі Іст ‑ Енд. Газети дали йому прізвисько Джек ‑ потрошитель.

Розправлявся зі своїми жертвами маніяк настільки швидко і непомітно, що пару разів тіла знаходили буквально через кілька хвилин після того, як він йшов.

Донині Джек ‑ потрошитель залишається одним з найбільш загадкових вбивць в історії.

У Скотленд ‑ Ярду було багато підозрюваних, але вбивства так і не були розкриті. У поліцію прийшла пара листів, нібито написаних маніяком, в яких він глумився над правоохоронцями. Але незрозуміло, належали вони Потрошителю чи це містифікація.

Висловлювалося безліч здогадок D. Bullock. The Man Who Would Be Jack: The Hunt for the Real Ripper, хто вбивця, — всього було більше 100 підозрюваних. Може бути, він божевільний хірург, який ненавидів повій, або одержима акушерка, яка вважала, що своїми вбивствами вона «очищає світ від скверни».

А ще є шалена теорія, що сам принц Альберт Віктор, герцог Кларенс, онук королеви Вікторії, який просто вирішив потішитися — аристократи часто нудьгують. Але за давністю років ми навряд чи коли-небудь дізнаємося правду.

4. Куди подівся екіпаж «Марії Целести»

У 1872 році торгова бригантина P. Begg. Mary Celeste: The Greatest Mystery of the Sea під назвою «Марія Целеста» вирушила в плавання з Нью ‑ Йорка до Італії. На борту перебували капітан Бенджамін Бріггс, його дружина і дворічна дочка, а також сім чоловік команди. Вони везли 1 700 барелів денатурованого спирту на продаж.

Через чотири тижні безцільно дрейфуючий корабель був виявлений бригом «Деї Грація» в Атлантичному океані. Жодної людини, живої чи мертвої, на ній не знайшлося. Речі в каютах були розкладені, ніби люди тільки що ненадовго вийшли. Ні слідів насильства, ні пожежі. Щоправда, зникли всі документи, крім суднового журналу.

Матроські трубки з тютюном і з’їсні припаси теж лежали де зазвичай.

Все вказує на те, що пасажири і матроси свідомо покинули корабель, тим більше рятувальної шлюпки на місці не виявилося. Але що змусило їх так вчинити, чому вони нічого з собою не взяли, чому не залишили записок і кинули судовий журнал, залишається загадкою.

Прозвучало безліч гіпотез B. Hicks. Ghost Ship: The Mysterious True Story of the Mary Celeste and Her Missing Crew . Передбачалося, що екіпажу довелося кинути корабель через підводний землетрус, або вони злякалися якогось водяного смерчу, або їх атакував гігантський кальмар (хоча до булькаючого Ктулху начебто далеченько), або ще щось подібне.

Деякі навіть пояснювали все тим, що моряки напилися денатурата і влаштували бунт, але, судячи зі стану судна, бешкетували вони якось надто інтелігентно. Хоча масову перешкоду теж ніхто не відміняв.

Загалом, екіпаж «Марії Целести» безслідно пропав, і його більше ніхто ніколи не бачив. І досі невідомо, що там сталося.

5. Що сталося в колонії Роанок

У Північній Кароліні є острів під назвою Роанок. У 1585 році група англійських поселенців заснувала колонію D. B. Quinn. Set Fair for Roanoke: Voyages and Colonies . І почалося.

По сусідству з поселенням у селі Аквакогок жило плем’я індіанців. Спочатку з ними підтримувався нейтралітет, але потім у колоністів зникла срібна чашка, і в цьому звинуватили корінних американців. Англійці так сильно засмутилися, що спалили село цілком. А це, природно, не посприяло дружбі народів.

Після цього колонію почали переслідувати нещастя. Брак продовольства і постійні напади індіанців зрештою змусили частину людей повернутися до Англії. Голова поселення Джон Вайт вирушив через Атлантику, щоб привезти нову партію колоністів і припаси.

Він залишив K. O. Kupperman. Roanoke, the Abandoned Colony на острові Роанок 90 чоловіків, 17 жінок і 11 дітей, у тому числі свою онуку Вірджинію Дейр — першу дитину англійців, яка народилася в Америці.

Коли через три роки після багатьох труднощів Вайт і нова команда колоністів повернулися на Роанок, все населення безслідно зникло.

На частоколі навколо села було вирізано слово CROATOAN — назва сусіднього індіанського племені. І це все, що залишилося від колоністів.

Куди вони поділися, неясно A. Lawler. The Secret Token: Myth, Obsession, and the Search for the Lost Colony of Roanoke до сих пор. Можливо, на село напали індіанці — але ніяких слідів боротьби, пожежі або руйнувань виявлено не було. Інша версія: індіанці, бачачи тяжке становище колоністів, запропонували тим добровільно піти з ними, і англійці зникли в глибинах материка і з часом асимілювалися.

Більш екстравагантні версії — масове перешкодження, принесення жителів колонії в жертву індіанцями, напад недружелюбних іспанців, епідемія невідомої хвороби, переселення на сусідній острів Хаттерас, викрадення прибульцями з Тау Кіта та інші гіпотези.

6. Як загинула туристична група Дятлова

У січні 1959 року 10 туристів з Уральського політехнічного інституту вирушили О. М. Архипов. Судмедексперти в Деле групи Дятлова в лижний похід по Північному Уралу. Один з лижників пізніше зійшов з маршруту і повернувся додому, а інші дев’ятеро, в тому числі лідер групи Ігор Дятлов, продовжили шлях і зупинилися на нічліг на схилі гори Холатчахль.

Там вони