Чому бігуни на довгі дистанції розумніші за качки

Інформація про те, що фізичні вправи корисні не тільки для м’язів, але і для мозку, вже давно не є секретом. Але вчені пішли ще далі і з’ясували, які саме вправи найкраще впливають на інтелект.

Вчені з Університету Ювяскюля, Фінляндія, вирішили перевірити, які види вправ найбільш ефективні для стимулювання роботи мозку. Для цього вони провели серію дослідів на щурах, яких змусили виконувати рухи, що приблизно відповідають бігу, силовим тренуванням і високоінтенсивним інтервальним тренуванням.

Для цього дослідження була відібрана група щурів з приблизно однаковими фізичними характеристиками. Усім тваринам вчені ввели спеціальну речовину, за допомогою якої можна було б легко підрахувати нові клітини мозку в кінці експерименту. Після цього гризунів розділили на чотири групи.

Перша з них була контрольною і вела малорухливий спосіб життя. Щури з другої групи щодня бігали в колесі, що крутиться. Представники третьої групи з прикріпленими до них невеликими обтяженнями долали різні перешкоди. І нарешті, четверта група займалася інтервальними тренуваннями. Для цього тварин поміщали на спеціальну бігову доріжку, яка крутилася то дуже швидко, то повільно.

Ці досліди тривали протягом семи тижнів, після чого вчені під мікроскопом досліджували тканини головного мозку щурів, щоб оцінити зміни, що відбулися за цей час.

Загалом результати підтвердили тезу про те, що будь-яка фізична активність збільшує обсяг мозку і значною мірою запобігає віковим змінам. У всіх тварин зі спортивних груп виявилося більше нових нейронів, ніж у їх побратимів з контрольної групи. Однак порівняння показників груп, що займалися різними «видами спорту», дозволило виявити щось цікаве.

Найбільше число нових нервових клітин було виявлено у тих щурів, які бігали. При цьому чим довшою була дистанція, тим краще виглядав мозок. На другому місці зі значним відставанням опинилися гризуни після інтервальних тренувань. А найгірші результати показали ті, що тренувалися з обтяженнями. Незважаючи на те, що наприкінці експерименту вони стали значно сильнішими, їх мозок практично не відрізнявся від мозку щурів з контрольної групи.

Очевидно, що щури не люди. Але результати цих дослідів дозволяють зробити припущення про те, що різні види фізичних навантажень по-різному впливають і на мозок людини. Міріам Нокіа (Miriam Nokia), керівник дослідження, припустила, що «тривалі аеробні навантаження, швидше за все, є найбільш корисними для здоров’я мозку не тільки тварин, але і людей».

Поки що вчені вважають, що під час забігів на великі дистанції відбувається стимулювання нейрогенезу завдяки викиду спеціальної речовини, відомої також як нейротрофічний фактор мозку (BDNF). Для точного пояснення даного явища намічено ряд додаткових експериментів, в ході яких буде досліджено вплив на мозок та інших видів спорту.

А ви помічали щось подібне?