Географія «Чоловіча дружба»: Як у Китаї цензурують ЛГБТК + контент

Незважаючи на цензуру ЛГБТК + контенту в медіа і на телебаченні, студентські організації в Китаї довгий час залишалися безпечною територією для знайомств, спілкування та активістської та просвітницької діяльності. Але 6 липня головна соцмережа Китаю WeChat в одиночному порядку заблокувала офіційні спільноти провідних університетів країни. Без попереджень і роз’яснень. Разом з акаунтами пропали і всі пости, будь-яка інформація, яка була розміщена раніше. Це продовження політики поступового видалення незручної інформації в інтернеті.

Міцна чоловіча дружба

З 2016 року в Китаї заборонено 84 категорії відео — зображення вживання наркотиків, порно і еротичний контент, у тому числі занадто тривалі поцілунки, подружні зради і все, що влада вважає неналежним у питаннях сім’ї, відносин і грошей.

Незаконним стало і ЛГБТК + відео — під заборону потрапило будь-яке зображення гомосексуальних відносин. Того ж року платформа iQIYI була змушена видалити серіал з відвертими гей-сценами, не випустивши останні три епізоди. У 2018 році науково-фантастичний серіал Guardian зник зі стрімінгового сервісу Youku через два місяці після прем’єри, хоча любовна лінія між героями була переписана в дружню. Серіал Guardian, до речі, був дуже популярним — поки він був в онлайн-доступі, його подивилися більше мільярда разів.

В умовах ЛГБТ-цензури в кіно і на телебаченні розцвів жанр серіалів про «юнацьке кохання». Зазвичай це історії про молодих людей, які відчувають потяг один до одного, але замість любовних відносин творці залишають тільки натяк на них або переписують сценарій, роблячи персонажів дуже близькими друзями.

Сценарії серіалів часто натхненні веб-новелами і адаптовані під популярні в Китаї стрімінгові платформи Youku компанії Alibaba, Tencent Video, Mango TV, and iQIYI. Цього року мінімум вісім таких передач плануються до виходу.

Найуспішніший жанр «міцної чоловічої дружби» — історичні драми, де герої міцно обіймаються, тримають один одного за талію і ніжно називають один одного «братами». І хоча цензура забороняє чоловікам відкрито любити один одного, попит з боку гетеросексуальних жінок підтримує зростання індустрії.

Цей жанр — рідкісний натяк на присутність негетеросексуальної лінії в масовій культурі. При цьому подібні серіали лише підкріплюють стереотипи про гомосексуальні відносини. Навіть якщо жанри різняться між собою, герої в них однотипні — конвенціонально красиві, що живуть в достатку і в цілому нереалістичні фемінні персонажі, які покликані підкорити серця глядачок. Втім, квірбейтинг або натяк на гомосексуальність персонажів — єдиний спосіб продовжувати виробництво і показ таких серіалів у Китаї.

Все було так добре, поки не прийшла цензура

У 2001 році гомосексуальність виключили з офіційного списку психічних розладів Китаю і законодавчо ЛГБТ-відносини сьогодні не заборонені. Більш того, традиційні для Китаю релігії та вчення на кшталт даосизму, буддизму і конфуціанства не сприймають гомосексуальність як гріх. І хоча «мужолозтво» стало правопорушенням за часів останньої династії Цін, переслідували за гомосексуальність вкрай рідко. У певному сенсі, вона не розглядалася як загроза конфуціанським цінностям, поки абсолютна більшість продовжувала сімейні лінії і укладала офіційні гетеросексуальні союзи. Стародавній Китай, як і сучасний, не можна назвати ЛГБТ-френдлі, але правителів довгий час не турбувало, що відбувається за закритими дверима — поки продовжують будуватися сім’ї і в них народжуватися діти.

Сучасний етап розвитку ЛГБТК + руху в КНР почався в 90-х роках після переходу країни до ринкової економіки. Більше 20 років інтернет залишався досить вільним для активізму і підтримки людьми один одного, але поступово цензура стала охоплювати все більше напрямків — почалося систематичне видалення ЛГБТК + форумів, акаунтів і сторінок. Ці дії влади покликані були продемонструвати, що така інформація не вітається.

У 2015 році, всього за рік до введення заборони на відверті негетеросексуальні матеріали онлайн, ЛГБТК + спільнота святкувала перемогу. Суд Пекіна виніс рішення на користь китайського режисера і ЛГБТ-активіста Фань Попо. Він подав позов проти Бюро телерадіомовлення КНР (до березня 2018 року — Головне державне управління у справах преси, друку, радіомовлення, кінематографії та телебачення), органу, який відповідає за цензурування контенту в країні. Коли Фань не знайшов свого документального фільму Mama Rainbow про історії шести матерів і їхній досвід спілкування зі своїми негетеросексуальними дітьми, він подав до суду на регулятора і виграв. Зараз таке судове рішення уявити практично неможливо.

У 2018 році в одній з головних китайських соцмереж Weibo в тренди вийшов хештег 5.17IDAHO. Він не мав нічого спільного зі штатом Айдахо, а супроводжував пости на честь Всесвітнього дня боротьби з гомофобією, який відзначають 17 травня. Водночас у пекінському Арт-кварталі 798 двох дівчат зі значками з райдужним прапором на одязі побили п’ятеро охоронців. Дівчата планували взяти участь у заході ЛГБТ-френдлі обіймів, який проходив на території Арт-кварталу. При вході на територію простору, охоронці попросили їх зняти символіку.

Незважаючи на введену в 2016 році цензуру ЛГБТ-контенту в інтернеті, два роки потому 17 травня — Міжнародний день боротьби з гомофобією, трансфобією і біфобією — було одним з наймасовіших, у тому числі через зростання студентської активності. Студенти-волонтери роздавали листівки і брошури, райдужні браслети і значки на вулицях на підтримку ЛГБТ. Адміністраціям університетів це, правда, не сподобалося.

Виші поза політикою

Кампуси університетів у Китаї являють собою закриті території з постом охорони на кожному вході. На хвилі активності на честь Всесвітнього дня боротьби з гомофобією в 2018 році охоронці, побачивши ЛГБТ-символіку, зупиняли студентів для роз’яснювальної бесіди. Студенти Уханьського університету також отримували повідомлення від навчальних відділів, що «захід на підтримку ЛГБТ-спільноти проводиться нелегальною організацією, яка може вступити в змову із західними державами».

Іноді цензуру на онлайн-платформах виходило перемогти. У 2019 році соцмережа Weibo скасувала введену раніше заборону на пости лесбіянок — користувачки влаштували масовий протест, коли виявили, що популярна гілка обговорення стала недоступною. Weibo заполонили пости і фотографії з фразою «We are les» на підтримку ЛГБТ-спільноти і проти цензури на платформі.

Опротестувати видалення всіх сторінок і постів ЛГБТ-спільнот провідних університетів країни в WeChat виявилося складніше. При пошуку спільноти Пекінського університету ColorsWorld соцмережа видає фразу в шість ієрогліфів «даний офіційний акаунт не знайдений», хоча згадки його в інших акаунтах поки доступні. Студенти відреагували негайно — в день блокування на найбільшому веб-сервісі з різними кодами GitHub з’явилося посилання на архів ColorsWorld.

Університетські ЛГБТ-спільноти викликають невдоволення не тільки у влади, а й у консервативних громадян. У травні цього року Благородний лицар Цзиу — блогер з 750 млн. підписників — написав пост, обурюючись з приводу університетських феміністських і ЛГБТК + спільнот у Китаї. Наступного дня бюро міністерства освіти КНР в провінції Цзянсу випустило офіційну заяву, що наказує університетам «розібратися» з ситуацією. Після липневого блокування ЛГБТ-спільнот по всьому Китаю, той же блогер назвав це своєю заслугою. Незважаючи на масові онлайн-протести, платформа Weibo відключила можливість коментувати популярні пости про видалення спільнот, а WeChat включив до цензурованого списку повідомлення про блокування.

В історії сучасного ЛГБТ-руху в Китаї і раніше відбувалися блокування гілок обговорень, але вони були більш точковими. Масова історія зі студентськими спільнотами добре ілюструє не тільки посилення цензури на адресу феміністського і ЛГБТК + контенту, а й загальний курс на «закручування гайок» і стратегію «великого відродження китайської нації». Представники ЛГБТК + спільноти, втім, не здаються і переходять в офлайн.