Нерозділена любов — як позбутися її?

О, багато що змінюється! Особливо, коли це вже стає очевидним. Поки залишається можливість створювати ілюзію взаємності і жити нею, обманюючи себе, ще можна відчувати себе якоюсь мірою щасливою. Але ось як бути, коли вже всі знаки над «і» розставлені, і не залишилося ні сумнівів, ні надії? Як пережити цей кошмар, як вижити? Як позбутися спогадів і гложучої туги та болю, що роздирає серце?

Мало хто повірить, але є готовий рецепт. Він відомий давним-давно, він простий і складний одночасно. Простий тому, що гранично ясно, що потрібно робити. А складний тому, що дуже важко подолати себе. Насправді, питання, якщо його сформулювати так — нерозділене кохання: як від неї позбутися? — некоректний. Так, любов буває нерозділена, але не слід позбуватися її. Краще позбутися невірного до неї ставлення.

Перш за все, що таке любов? Стан душі, що характеризується відчуттям щастя і радості. Так навіщо ж від цього позбуватися? Хіба є той, хто не хоче бути щасливим? Чомусь мало зараз хто ставить собі це питання. Якщо любов безвідповідальна, відразу ж клеїться ярлик — «нещасна любов». І відбувається це тому, що любов до себе пересилює і затьмарює все інше. Причому настільки сильно, що залишається непомітним очевидний абсурд словосполучення — якщо любов це щастя, то як же щастя може бути нещасним?

 Насправді, нещасної любові не буває. Є лише неправильне трактування поведінки коханого або коханого, яке передбачає взаємне почуття. Всі надії, очікування і модель щасливого майбутнього неодмінно тісно з ним пов’язані, не допускаючи жодної іншої можливості. Але ж це інша людина, зі своїми почуттями, своїми неприязнями і симпатіями. І якщо його серце тобі не належить, в чому його провина? У тому, що ти звів замок на піску? У тому, що ти навіть у любові залишаєшся споживачем, і не готовий прийняти у відповідь «ні»?

Задумайся, чи так вже ти — «потерпіла сторона», якій тільки й залишається, що себе шкодувати? Що змінилося від того, що ти дізнався правду — твоєї любові судилося бути нерозділеною? Ти став менше любити?

Повір, щиро люблячим людям не потрібні нічого. Їм чудово відома проста до геніальності істина — в любові головне не отримувати, а віддавати. А тому і щасливим бути насправді дуже просто: люби і не чекай нічого натомість. Адже саме почуття любові, доступне людям, — це вже велике щастя.

Тобі погано через безвідповідальну любов? Спробуй на мить уявити, що предмет твого обожнювання раптом зник назавжди. Що ти відчуєш при цьому? Якщо нічого або полегшення, то клініка, як кажуть, зрозуміла — ти не любила, так що все це скоро пройде, як нежить. А якщо серце стиснулося і похолодшало, якщо тут же народилася думка «ні, тільки не це!», то можеш себе привітати — твоя любов справжня, сильна і глибока. І, швидше за все, ти тут же зрозумієш ще й те, що для щастя тобі потрібно тільки знати, що коханий десь тут, поруч, на цій планеті. Він живий, здоровий, щасливий, і нехай навіть це щастя йому даруєш не ти. Головне — у тебе є любов, яку ніхто відняти не зможе.

Якщо ти як слід подивишся на все з цієї позиції, перейнятися тим, що зрозуміла, то ти досить скоро знову знайдеш рівновагу і повернешся в світ радості і щастя. Справді, ті, хто впадає в депресію або намагаються накласти на себе руки через нерозділене кохання, намагаючись позбутися страждань — насправді просто слабкі люди і егоїсти. Їхнє власне щастя для них важливіше любові, важливіше щастя коханого.

 Але ти не така, вірно? Ти знаєш тепер рецепт непорушного щастя — він простий і перевірений століттями. І потрібно всього лише трохи допомогти собі — навчитися любити щиро, беззавітно, незалежно від того, що буде далі і чи буде взагалі щось. І це — найпростіший і найдієвіший спосіб позбутися нерозділеної любові, яка всього лише шлях до щастя.