Як перестати забувати важливу інформацію і чому такий важливий сон

Увечері, коли в офісних центрах затихає ділове життя, за роботу приймаються прибиральники, які збирають все сміття, розкладають по поличках все важливе і готують приміщення для наступного робочого дня. У випадку з нашою головою роль прибиральника відіграє наш мозок, і саме він вирішує, що буде залишено, а що — відправлено в сміттєвий кошик. Але для цього процесу можна включити ручне управління і перестати забувати те, що ви вважаєте важливим, а ваш мозок — ні. Хочете знати, як це зробити? Читайте статтю!

Навіщо мозок забирається

Під час сну не тільки активізуються важливі для нашого організму процеси (вироблення гормону росту, мелатоніну і серотоніну, відновлення м’язів та інші), але і відбувається генеральне прибирання, яке допомагає очистити нашу голову від обривків неважливих думок, почуттів і подій, щоб у підсумку залишилося лише найважливіше.

Мозок в буквальному сенсі змиває більшу частину наших життів геть… на щастя для нас.

Наприклад, зараз, прямо зараз, коли ви читаєте цю статтю, ви відчуваєте свою задню частину — задню частину стегна ближче до сідниць, — яка щільно прилягає до крісла, стільця або дивана, на якому ви сидите. Площа зіткнення може бути і більше — все залежить від пози, в якій ви читаєте. Але насправді важливо зовсім не це, а те, що ви не особливо звертали увагу на ці відчуття, поки вам на них не вказали. Тобто ви ніби усвідомили і відчули себе в тому положенні, в якому ви зараз перебуваєте.

Так само ви пропускаєте «повз вуха» більшу частину інформації, що проходить через ваш мозок. Ви не фокусуєтеся на відчутті того, як одяг прилягає до вашого тіла, не звертаєте особливої уваги на сторонні фонові шуми (шум холодильника, кондиціонера або машин, що проїжджають за вікном) або кожну зміну температури повітря, який ви вдихаєте і видихаєте (на вдиху повітря більш прохолодне, ніж на видиху). Те ж саме стосується і візуальної інформації — ви практично не аналізуєте те, що помічаєте периферійним зором.

Мозок просто бере і відправляє ці непотрібні обривки інформації в сміттєвий кошик, щоб безлад не накопичувався і не заважав більш важливим процесам: пам’яті, сприйняття і мислення.

Можливо, завтра ви згадаєте сьогоднішні відчуття під час прочитання цього тексту, оскільки ми звернули на них вашу увагу. Але ви навряд чи згадаєте щось подібне до річної або дворічної давності, тому що мозок добре попрацював як фільтр і просто прибрав тонни цієї непотрібної інформації.

Ці відчуття — не єдине, що наш мозок відправляє до сміттєвого відру, спробуйте згадати, що, наприклад, відбувалося рік тому саме в цей день. Для того щоб згадати хоча б щось, вам потрібно буде заглянути в календар і переглянути записи за цей день. Та й то, швидше за все, якщо не сталося нічого значного, ви зможете згадати тільки щось загальне, а не більш конкретні відчуття (про тактильних навіть говорити не будемо).

Ви не можете згадати, тому що ваш мозок під час прибирання викинув все непотрібне в сміттєвий кошик, а потім очистив його. Звичайно, ви пам’ятаєте ті дні, коли сталося щось, що вас вразило, залишило сильний емоційний слід, як позитивний, так, на жаль, і негативний. Але велика частина спогадів про ваше життя канула в небуття.

Як мозок вирішує, що викинути, а що — залишити

Проведемо швидкий експеримент, який пояснить вам, як це працює. Візьміть до рук олівець і листочок паперу і швидко погляньте на дев’ять картинок, розташованих під цим текстом: витратьте або не більше трьох секунд на всі дев’ять зображень, або по секунді на кожен ряд. Тепер вам потрібно заплющити очі і дорахувати до 20. Відкрийте очі і, не підглядаючи, спробуйте описати кожне зображення.

Навряд чи ви будете пам’ятати всі фотографії, але якщо ви запам’ятали більшу частину, то, швидше за все, ваші відповіді будуть виглядати так: кролик з вафелькою на голові, гепард на гілці, будівля з деревом, що росте у нього зі стіни, і музикант XVII століття з гітарою.

Чому? Тому що всі ці картинки виділяються на тлі інших, більш простих або звичних нашому оку. З цієї ж причини ми пам’ятаємо яскраві події нашого життя, які виділяються на тлі більш розміреної повсякденності.

Іншими словами, ваш мозок зберігає ту інформацію, яку вважає нестандартною, а нормальну відправляє в сміттєвий кошик.

Мозок це робить тому, що така ось «ненормальна» інформація допомагає вам триматися подалі від неприємностей. Стандартні, звичні події, які відбуваються з нами кожен день, не несуть в собі небезпеки. Ви можете підготуватися до них, оскільки вони прогнозовані і траплялися з вами тисячу разів. Це стосується заторів у годину пік, зимової погоди або п’яних водіїв у новорічні свята. Загрозу несуть якраз незвичайні, нестандартні події, такі як, наприклад, дощ в ясну погоду, пограбування в найбезпечнішому районі міста або… гепард, що відпочиває на гілці.

Наш мозок влаштований так, що ми в змозі швидко знаходити потрібну нам відповідь тільки в обмеженій кількості інформації. Саме тому все, що проходить через наші органи почуттів і пам’ять, так ретельно фільтрується. Це підвищує наші шанси на виживання.

Останні дослідження показують, що видалення ментального сміття є дуже важливим процесом, який відбувається не пасивно через поступовий розпад, а тільки завдяки активній роботі мозку, під час якої він вибірково стирає спогади, марковані як неважливі.

Невролог Олівер Хардт і його колеги з Університету Макгілла нещодавно виявили, що цей процес селективного стирання пам’яті відбувається під час сну. Виходить, що ми втрачаємо частину знань, кожен раз, коли лягаємо спати. Саме тому зранку ми пам’ятаємо тільки важливі речі.

Як перешкодити «прибиральнику»

Якщо ви вважаєте, що ваш мозок взяв на себе занадто багато повноважень і стирає важливу для вас інформацію, ви можете втрутитися в цей процес. Зробити це можна «вручну».

Найпростіший спосіб — звернути особливу увагу на ті деталі або інформацію, яку ви хотіли б запам’ятати, якщо ви позначите їх емоційно, мозок не відправлятиме їх у сміттєвий кошик вашої пам’яті.

Ще один спосіб — повторювати це про себе знову і знову, як при запам’ятовуванні номера телефону. І третій спосіб — постійно повертатися до цих спогадів. Наприклад, перегляд фотографій і відео з вашої відпустки. Кожен раз, коли ви будете викликати ці спогади до життя, мозок буде отримувати сигнал про те, що їх не слід видаляти під час чергового нічного прибирання.

Так чи інакше, але використовуючи всі ці хитрощі, ви просто даєте знати мозок про те, що ця інформація для вас дуже важлива.

Рон Девіс із Scripps Research Institute розглянув нейротрансмітери, які беруть участь у формуванні пам’яті і забуванні, і дійшов висновку, що дофамін відіграє активну роль у стиранні другорядних спогадів практично відразу ж після їх утворення.

За його словами, коли формується нова пам’ять, включається заснований на дофаміні механізм забування, який починає прати спогади, залишаючи тільки позначені ярликом «Важливо!». Цей процес відомий як консолідація, і він може захистити важливу інформацію від дофамінового процесу забуття.

Хочете пам’ятати всю важливу для вас інформацію або події? Вигадуйте свої незвичайні і яскраві ярлики, які не дозволять вашому мозку викинути дані на звалище під час чергового генерального прибирання.

А якщо не хочете, щоб ваша голова була забита всяким непотрібним сміттям, не нехтуйте сном! Інакше ваш мозок взагалі перестане наводити порядок, і ви ризикуєте опинитися під завалами абсолютно непотрібної вам інформації.