Як розпізнати СДУГ у дитини і допомогти їй

Цей розлад часто плутають зі звичайною невихованістю. Проте, мова йде про серйозний діагноз.

Що таке СДВГ

Синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДВГ Attention Deficit Hyperactivity Disorder (ADHD)) — це неврологічний розлад поведінки, який сам хворий контролювати не може (це важливо). Воно має три ключові прояви. Або, в деяких випадках, їх сукупність:

• Неуважність. Дитині складно сконцентруватися на завданні. Йому не вистачає наполегливості, щоб продовжувати розпочате довше пари хвилин. І ці проблеми не пов’язані з тим, що він «не слухається» або не розуміє питання.
• Гіперактивність. Дитина не може всидіти на місці, в тому числі в тих ситуаціях, де потрібні спокій і тиша. Він підскакує, вертиться, стукає ногою, задає мільйон питань, чешеться, хихикає або просто очевидно нервує.
• Імпульсивність. Це означає, що діти роблять те, що їм хочеться, моментально, не замислюючись про наслідки. Наприклад, інша дитина бере їх машинку в пісочниці — б’ють кривдника. Треба до каруселі — біжать до неї, розштовхуючи плечима інших. Цікаво, з чим пов’язаний зовнішній вигляд оточуючих — прямо і голосно запитують: «А чому ця стара тітка така товста?»

Найчастіше СДУГ пов’язують тільки з гіперактивністю. Але це помилка. Дитина може бути стриманим і врівноваженим флегматиком. Просто вкрай неуважним.

Для постановки діагнозу лікарю достатньо, щоб спостерігалося одне ‑ два з позначених вище проявів захворювання. У цьому випадку СДВГ підрозділюють на типи: переважно неуважний і переважно гіперактивно ‑ імпульсивний. Але у більшості дітей всі три проблеми присутні в комплексі — такий тип СДВГ називають комбінованим.

Як розпізнати СДУГ

Якщо вам здається, що майже всі діти час від часу демонструють подібну поведінку, вам не здається. Майже кожна людина в якийсь момент свого життя може поводитися як той, хто страждає на СДВГ. Саме тому існує думка, ніби цього розладу не існує ADHD and the Rise in Stimulant Use Among Children — мовляв, це вигадки, покликані приховати погане виховання або, покладемо, низький рівень інтелекту.

Але незважаючи на спірність, СДВГ — цілком офіційний медичний діагноз. Міжнародний класифікатор хвороб МКБ ‑ 11 6A05 Attention deficit hyperactivity disorder відносить його до нейроонтогенетичних розладів — захворювань, при яких психіка збоїть і видає патологічну реакцію на сенсорну інформацію, що надходить ззовні.

І існують цілком чіткі діагностичні критерії, які допомагають розпізнати СДВГ.

1. Вік

Симптоми СДВГ найчастіше вперше проявляються у віці 3-6 років, але більшість Attention Deficit Hyperactivity Disorder (ADHD) випадків діагностуються між 6 і 12 роками.

Якщо ви підозрюєте СДВГ у підлітка, але при цьому не впевнені, чи були у нього ті ж проблеми в дошкільному віці, швидше за все, мова йде про якийсь інший розлад. Або просто проблеми з поведінкою, які не мають неврологічного підґрунтя.

2. Симптоми, які тривають як мінімум 6 місяців

Для постановки діагнозу потрібне тривале — не менше півроку Slideshow ADHD in Children — спостереження за поведінкою дитини. Причому не тільки в сім’ї або звичній обстановці, але і в дитячому садку або школі.

Лікар — педіатр, невролог, психолог, психіатр — повинен детально поговорити з батьками і самою дитиною. А також в ідеалі опитати інших працюючих з ним людей — вихователів або вчителів. Тільки це дозволяє скласти цільну картинку.

3. Симптоми, які повторюються і вдома, і в дитячому садку або школі

При СДВГ дитина не може контролювати свою поведінку. Тому симптоматика буде однаковою — що у звичному середовищі, що в садочку чи школі.

Якщо ваша дитина, здається, не може і секунди всидіти спокійно, розносить будинок і вимотує вас нескінченними питаннями, але при цьому в дитячому садку поводиться нормально, мова не про синдром дефіциту уваги і гіперактивності.

4. Симптоми, які знижують якість життя

Про діагноз можна говорити, якщо ви кожен день помічаєте як мінімум кілька з перерахованих нижче симптомів Attention Deficit Hyperactivity Disorder (ADHD).

При СДВГ за неуважним типом дитина:

• Не здатний довго (хоча б 5 хвилин) утримувати увагу на чому ‑ то одному.
• Легко відволікається, моментально забуваючи, чим займався тільки що.
• Регулярно допускає елементарні помилки: у прикладі «1 + 2» може забути, що першою цифрою була одиниця, і вивести відповідь 4. Або при читанні перескочити через рядок і навіть не помітити цього.
• Часто, відволікшись, не може виконати просте завдання, з яким легко справляються інші діти.
• Регулярно не чує звернену до нього промову батька, вихователя чи вчителя, бо думками витає десь далеко.
• Не може підтримувати порядок у речах, навіть коли на цьому спеціально акцентують його увагу.
• Без кінця втрачає речі — рукавиці, олівці, книги, гаманці, ключі.
• Збираючись кудись, весь час «копається» — не може швидко скласти необхідне приладдя, навіть якщо їх зовсім мало.

При СДУГ за гіперактивно ‑ імпульсивним типом дитина:

• Не може всидіти на місці довше декількох хвилин. У буквальному сенсі: ерзає, звивається, крутить пензлями і стукає ногами.
• Часто забувається і підскакує з місця в тих ситуаціях, коли цього робити не можна, наприклад на уроці.
• Проявляє безцільну рухову активність: стрибає, махає руками, кудись лізе або біжить.
• Не вміє тихо і вдумливо грати, наприклад самостійно збирати конструктор.
• Не вміє чекати своєї черги. Так, на запитання вчителя може відповідати, перебиваючи однокласника, якому це питання було адресовано.
• Буває дуже балакучим і часто абсолютно нетактовним.
• Здається, позбавлений почуття небезпеки, що може загрожувати його життю.

При комбінованому СДВГ симптоми можуть поєднуватися. І при будь-якому типі вони очевидно заважають дитині. Наприклад, через непоседливість або відсутність концентрації він не може засвоїти урок або виконати завдання. А через нетактовність або повільність викликає роздратування у оточуючих.

Чим небезпечний СДВГ

Неуважність, гіперактивність та імпульсивність можуть зберігатися і в дорослому віці. Це часто призводить до серйозних психосоціальних проблем Adult ADHD:

• поганої успішності і, як наслідок, неможливості отримати хорошу освіту;
• відсутності друзів і підтримки;
• насмішкам і пов’язаним з ними психічним травмам;
• низькій самооцінці;
• нездатності будувати і дотримуватися планів;
• необов’язковості, що погано впливає на кар’єру і відносини всередині колективу;
• частим перепадам настрою;
• гарячості, схильності здійснювати необдумані вчинки;
• постійно високому рівню стресу, що може призвести до розвитку інших психічних порушень — наприклад, тривожного розладу або депресії;
• неможливості побудувати довготривалі відносини, в тому числі і сімейні;
• зловживанню алкоголем і наркотиками;
• проблем з виплатою боргів і законом.

Вивід: якщо діагноз СДВГ поставлено, захворювання необхідно коригувати.

Як лікувати СДУГ

Для початку хороші новини.

Від 30 до 70% дітей Slideshow ADHD is Adults, у яких був діагностований синдром, з віком його «переростають».

У інших же дітей розлад залишається на все життя. Вилікувати його повністю не завжди представляється можливим Attention Deficit Hyperactivity Disorder (ADHD). Однак існують досить ефективні методи корекції, які дозволяють зменшити симптоми.

1. Психотерапія

Зокрема, мова йде про поведінкову терапію. Кваліфікований психотерапевт допоможе дитині справлятися з емоціями і розчаруваннями, в ігровій формі навчить соціальних навичок, наприклад, чекати своєї черги і ділитися, не дасть просісти самооцінці.

2. Робота в сім «ї

Взаємини в сім’ї — ключова частина успішної корекції. Батькам вкрай важливо зробити все, щоб не підвищувати і без того високий рівень стресу у дитини.

Не лайте його за неуважність, повільність або непоседливість: при СДУГ діти об’єктивно не в змозі з цим впоратися. Ваше завдання — бути підтримкою, демонструвати дитину, що її люблять незважаючи ні на що. Можливо, вам теж знадобиться психотерапія, яка навчить контролювати власні емоції і підкаже, де черпати психологічний ресурс, необхідний для спілкування.

Ось що можуть зробити Slideshow ADHD in Children мама і тато:

• Організувати домашнє життя дитини. Намагайтеся дотримуватися жорсткого режиму дня з чітко позначеним часом підйому, сніданку, зборів у сад або школу, купання, відходу до сну. Також варто скласти розклад, який буде нагадувати дитині, що вона повинна робити протягом дня. Не забудьте розмістити аркуш з розкладом де ‑ небудь на видному місці — наприклад, закріпити магнітом на дверцятах холодильника.
• Скоригувати раціон. Дослідження з приводу дієт дали неоднозначні результати. Але все-таки є підстави припускати, що деякі продукти можуть допомогти мозку впоратися з розладом. Додайте в щоденний раціон їжу з високим вмістом білка — м’ясо, яйця, боби, горіхи. Постарайтеся замінити швидкі вуглеводи типу цукерок і тістечок повільними — фруктами, цільнозерновим хлібом. Важливий нюанс: перед зміною дієти варто проконсультуватися на цю тему з педіатром, який спостерігає дитину.
• Обмежити час на перегляд телевізора та гри з гаджетами. Не більше 2 годин на день!
• Бути послідовними у своїх діях. Діти з СДВГ потребують чітких і передбачуваних правил, яких треба дотримуватися.

3. Медикаментозна терапія

Найбільш часто в корекції СДВГ застосовуються ноотропи (речовини, що покращують роботу мозку) і психостимулятори (допомагають контролювати поведінку). Який саме препарат потрібен у вашому випадку, може вирішувати тільки лікар.

Треба бути готовими до того, що обрані ліки можуть виявитися неефективними, і тоді буде потрібна зміна препарату.

Крім того, необхідно повідомляти медику про будь-які побічні ефекти, включаючи погіршення апетиту або проблеми зі сном. Це теж показання для пошуку інших ліків.

Звідки береться СДУГ

Точна причина розвитку розладу не встановлена. Але відомо, що надлишок цукру або надмірний перегляд телевізора не викликають синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Незбалансований раціон або захопленість гаджетами можуть ускладнити корекцію СДВГ. Але вони не здатні спровокувати його розвиток.

Вченим вдалося виділити лише ряд факторів ADHD Causes, які, схоже, відіграють роль у виникненні СДВГ.

1. Спадковість

Синдром поширюється в сім’ях, що дозволяє зв’язати його з генетикою. Встановлено, що якщо в одного з батьків був СДВГ, дитина успадкує розлад з імовірністю 50%. Якщо в сім’ї вже є старший брат або сестра з синдромом, ризики молодшого становлять 30%.

2. Передчасні пологи

Часто СДУГ діагностують у дітей, які народилися недоношеними або з низькою масою тіла (менше 2 500 г).

3. Шкідливі звички матері під час вагітності

Ризик СДВГ у дитини збільшується, якщо мати, виношуючи плід, курила, вживала алкоголь або наркотичні речовини.

4. Пошкодження лобової частки мозку

Наприклад, при падіннях. Лобна частка відповідає за контроль емоцій і поведінки.

5. Вплив токсинів у немовляті

Мова про свинець або пестициди. Викликане ними отруєння також здатне спровокувати розвиток СДВГ.