Як вибрати жорсткий диск

Дізнайтеся, на які параметри звертати увагу, щоб купити надійний накопичувач.

У цій статті ми розглядаємо вибір традиційного жорсткого диска (HDD). Якщо ви плануєте купівлю твердотільного накопичувача (SSD) — читайте корисні рекомендації в окремому матеріалі.

1. Визначіться з типом накопичувача

Тут все гранично просто: жорсткі диски бувають внутрішніми і зовнішніми.

Внутрішні встановлюються в системний блок ПК або корпус ноутбука. Вони з’єднуються з материнською платою спеціальними проводами і закріплюються гвинтами у відведених для цього слотах. Внутрішні HDD не можна швидко дістати і підключити до іншого комп’ютера.

Зовнішні мають власний корпус і підключаються до одного з портів ПК за допомогою кабелю (зазвичай USB, але бувають і інші варіанти). У більшості випадків такі накопичувачі отримують харчування через той же кабель, по якому передаються дані, але іноді для цього використовується окремий провід з мережевим адаптером. Зовнішні жорсткі диски можна носити з собою і з легкістю з’єднувати до будь-яких інших комп’ютерів і ноутбуків з відповідним портом.

2. Підрахуйте необхідний об «єм

У продажу є диски від 500 ГБ до 20 ТБ. Очевидно, що чим більше місця, тим краще. Однак тут є кілька важливих моментів. По ‑ перше, зі збільшенням обсягу значно зростає ціна. По-друге, всі HDD служать в середньому 5-7 років, і якщо ви виберете занадто великий диск «на виріст», він може зламатися раніше, ніж повністю заповниться.

Для стандартного офісного комп’ютера з головою вистачить і 500 ГБ. Для домашнього ПК, який використовується для ігор, бажано брати диск на 1-2 ТБ. Якщо передбачається зберігання великої кількості медіафайлів, то виходити потрібно з їх обсягу.

Також не забувайте, що реальна ємність диска буде менше заявленої. Ми звикли до десяткової системи обчислення, і виробники, намагаючись її дотримуватися, а також виходячи зі своїх маркетингових цілей вказують обсяг накопичувачів з розрахунку, що 1 терабайт дорівнює 1 000 гігабайтів. Але в комп’ютерах використовується двійкова система обчислення, і в ній в 1 ТБ не тисяча, а 1 024 ГБ. Цю різницю необхідно враховувати при виборі.

Ось яка кількість вільного місця буде доступна на дисках різного обсягу після форматування:

• 500 ГБ — 465,66 ГБ;
• 750 ГБ — 698,49 ГБ;
• 1 ТБ ^ 931,32 ГБ;
• 2 ТБ ­ 1 861,64 ГБ;
• 3 ТБ ­ 2 793,96 ГБ;
• 4 ТБ ^ 3 725,29 ГБ;
• 8 ТБ — 7 450,58 ГБ.

3. Перевірте інтерфейс з «єднання

Існує кілька актуальних сьогодні стандартів передачі даних і роз’ємів для з’єднання дисків з комп’ютером. Для внутрішніх накопичувачів це SATA II (до 3 Гбіт/с) і SATA III (до 6 Гбіт/с). Для зовнішніх — традиційний USB ‑ A (до 480 Мбіт/с за USB 2.0 і до 5 Гбіт/с за USB 3.0), а також більш сучасний USB ‑ C (до 10 Гбіт/с за USB 3.1 і до 20 Гбіт/с за USB 3.2).

Для більш високої продуктивності бажано придбати HDD з найшвидшим інтерфейсом з тих, що підтримуються материнською платою ПК або ноутбука. Тобто SATA III у разі внутрішнього накопичувача або USB ‑ A з підтримкою USB 3.0 — зовнішнього. Якщо у вас ноутбук з портом USB ‑ C, краще вибрати жорсткий диск, який підключається таким же кабелем. Це допоможе уникнути метушні з перехідниками.

4. Виберіть формат

По суті, зараз є всього два формфактори жорстких дисків — 3,5 і 2,5 дюйма. Як зрозуміло з назви, розрізняються вони між собою за розміром. У системних блоках ПК зазвичай використовуються стандартні 3,5 ‑ дюймові HDD, в ноутбуках — більш компактні 2,5 ‑ дюймові. І якщо накопичувачі меншого формату ще можна встановити в слот більшого розміру за допомогою перехідника, то навпаки ніяк не вийде.

5. Дізнайтеся швидкість обертання

Файли всередині HDD записуються на магнітні пластини, і чим швидше вони обертаються, тим вище швидкість читання і записи даних. Це впливає на продуктивність роботи, але також і на ціну накопичувача. На даний момент можна зустріти два найпоширеніших варіанти — 7 200 об/хв і 5 400 об/хв.

Якщо диск потрібен для зберігання файлів, вистачить і накопичувача зі швидкістю обертання 5 400 об/хв. Якщо ж на ньому буде встановлена ОС, можна розщедритися на HDD з 7 200 об/хв. Але такі моделі ще й більш галасливі, тому їх найчастіше вибирають для внутрішніх жорстких дисків, а більш повільні та енергоефективні використовують у зовнішніх накопичувачах.

6. Уточніть об’єм буфера

Ще один параметр, що впливає на продуктивність, — це обсяг кешу. Кожен диск оснащується своєрідним буфером, де зберігаються найбільш часто зчитувані дані. Він може бути величиною від 16 до 512 МБ.

У звичайних сценаріях використання відчути приріст швидкості на дисках з великим буфером навряд чи вдасться. Тому, якщо ви не працюєте з професійним ПЗ, краще зупинити вибір на примірниках зі стандартним кешем на 32-64 МБ.

Чек ‑ аркуш для вибору жорсткого диска

1. Визначіться з типом накопичувача: внутрішній або зовнішній.
2. Прикиньте необхідний обсяг. Враховуйте, що реальний буде менше номінального.
3. Будь ласка, перевірте інтерфейс з «єднання. Переконайтеся, що на ПК є потрібні порти.
4. Виберіть форматування залежно від місця встановлення.
5. Дізнайтеся швидкість обертання. Не забувайте, що швидкі диски більш дорогі і галасливі.
6. Уточніть об’єм буфера. Для базових завдань вистачить стандартного кешу, для професійної роботи чим він більший, тим краще.