7 днів без смартфона та інтернету

Нещодавно наша редакція Revolver Lab прочитала статтю «Про повне перезавантаження» на улюбленому Лайфхакері. Тема, порушена в цій статті, завжди здавалася мені дуже актуальною. Як це, сісти на «інтернет дієту», особливо для мене, людини, чиє життя щільно пов’язане з гаджетами? Адже моя робота зобов’язує мене користуватися чи не 3-ма різними пристроями на різних операційних системах (iOS, Android, Windows Phone) одночасно. То виробники надсилають на тест новинки у вигляді нових смартфонів, то, дотримуючись сценарію, доводиться тестувати різні сервіси і нові програми.

Погодьтеся, одна справа обмежити доступ до телевізора або інтернету звичайного користувача. Інша справа, «зв’язати» по руках і ногах людину, яка не може уявити свій робочий день без смартфона. Чи замислювалися ви, скільки разів на день ви розблокуєте екран свого смартфона просто так, за звичкою? Начебто і є конкретне завдання перевірити пошту або заглянути в календар, але тут раптом прийшло push-повідомлення, в Instagram хтось виклав нову фоточку, а в Twitter’e за останню годину вже 30 не прочитаних повідомлень. І понеслося… Ви вже навіть забули, навіщо витягли смартфон з кишені.

Знайоме? Вітаю, ви хворі на адікофонію. Цей термін означає болючу залежність від телефону і страх виявитися відрізаним від світу. Ви колись оцінювали ступінь залежності від вашого смартфона? А ось мені стало дуже цікаво, які почуття я буду переживати протягом 7 днів, якщо мене позбавити моєї робочої конячки iPhone 5 та інтернету в цілому. Особливо, коли хлопці з нашої команди revolverlab.com посперечалися, що я протягну в такому режимі максимум 2 дні. А ось я був упевнений, що ця історія знайде, як мінімум, два цікавих кінця. Звичайно, деякі робочі аспекти мого повсякденного життя дуже постраждають, проте позитивні сторони зобов’язані проявитися.

І я зважився піти на цей експеримент. Але, перш ніж приступити до розповіді про 7-міденну авантюру, хочу відзначити, чим саме для мене є смартфон, і якими функціями і сервісами я користуюся протягом робочого дня.

Отже, найважливіші функції і сервіси, якими я користуюся на своєму iPhone:

1. Evernote + Нотатки. Страшно подумати, але додаток Evernote і стандартні замітки на iPhone — це мало не повне відкеркалювання мого повсякденного життя. Туди записується все: імена людей, ідеї, сценарії оглядів пристроїв, всі новини, які побачив або прочитав. Навіть номери телефонів я в першу чергу записую в Evernote. Бувають випадки, коли я дуже зайнятий, і в цей час зі мною спілкується 2-3 людини одночасно. Щоб не упустити деталей, я включаю Evernote і роблю аудіо замітку. Потім прослуховую все в гордій самоті. І вам рекомендую — дуже зручно.

2. Viber+WhatsApp+Skype. З цими програмами я забув, що таке телефонні дзвінки і sms. 99% мого кола спілкування користуються цими месенджерами, залишилося батьків перевести, і сім-карта в моєму смартфоні буде відповідати суто за мобільний інтернет. Економія на спілкуванні в місяць просто неймовірна: мій тарифний план 10 $ на місяць, саме стільки обходиться для мене інтернет — це близько 2 000 повідомлень (Viber + Whatsapp) і близько 30 годин розмов (Viber + Skype).

3. Яндекс. Карти + 2gis + Яндекс. Навігатор — ці програми запускаються відразу, як тільки я сідаю за кермо автомобіля. А відбувається це 2 рази на день — вранці, коли я їду на роботу і ввечері, повертаючись з роботи.

4. Календар + Mail + Камера. 3 рідні функції iPhone, які не проміняю ні на що. Календар в iOS найкращий, Mail-клієнт на iOS для мене набагато зручніший, ніж рідний Gmail клієнт на Android. Камеру на iPhone люблю за простоту. Тут немає нічого зайвого, у неї є одна функція — знімати. Саме з любові до цього мінімалізму своїми основними робочими гаджетами вважаю пристрої компанії Apple. Фото роблю досить часто, близько 100 знімків на день. Айфонографія — одне з моїх постійних захоплень.

5. Twitter + Instagram та інші соціальні мережі. Twitter і Instagram в моєму застосуванні — це робочі інструменти. Саме в цих соціальних мережах мені вдається знайти контакти людей, які мене цікавлять, і налагодити з ними зв’язок. Більше того, підписавшись на потрібні джерела, я дізнаюся про всі новини, які зачіпають мої інтереси. Те, про що читаю в Twitter’e вранці, в новинах натикаюся тільки через добу. Тепер що стосується VK і Facebook. У мене є пабліки в цих соціальних мережах, проте користуюся я ними дуже рідко. Давно видалив би себе з обох, проте в силу моєї роботи не можу собі цього дозволити, вже багато всього зав’язано на них.

Крім того, на iPhone я слухаю величезну кількість подкастів, на які підписаний в iTunes, і музика не виняток.

Мабуть, час закінчувати програмну частину. Існує ще величезна кількість додатків і хмарних сервісів, які полегшують (а можливо, і захаращують) мій повсякденний день, але я не буду перераховувати все. Вище я описав ті функції, від яких я точно не можу відмовитися.

Перед тим як почати новий робочий тиждень без смартфона та інтернету, я все ж повинен був залишатися на зв’язку. Тим більше, записувати якісь події теж потрібно. Тому я озброївся телефоном вартістю 25 $ Nokia 1280, ручкою і блокнотом… і почав подорож довгою в життя, вірніше в 7 днів.

День 1.

Адаптація в перший день, мабуть, найважчий період за всі 7 днів відмови від «прекрасного». Зізнаюся чесно, перше, що я робив, встаючи з ліжка вранці — брав у руки смартфон і вже потім йшов у ванну кімнату. Не те щоб я хотів дізнатися щось термінове, просто зі смартфоном в руці я відчував себе ніби як у безпеці…

І ось воно — перший ранок без смартфона… Це страшне відчуття, коли вам здається, що ви взагалі не контролюєте ситуацію. Повна розгубленість і таке відчуття, немов ви вперше опинилися в незнайомому місці. А знаєте, що насправді відбувається? Пізніше ви зрозумієте, що до цього просто не помічали величезної кількості речей навколо вас.

Сьогодні перший день, коли я вибив себе з колії. І на тлі відсутності смартфона, виходячи на роботу, забув взяти водійське посвідчення, ключі від офісу-студії revolverlab.com і портмоне з грошима і кредитними картками. Але найдивовижніше, весь робочий день мене переслідувало відчуття, що я забув свій смартфон! Про відсутність іншого я дізнався тільки після приїзду додому. Перший день — це хаос і бардак: кожні півгодини рука рефлекторно намацує смартфон в кишені, а мозок подає імпульси «перевір пошту, а що там в Twitter’e?.., напевно хтось пише в Viber?» Наприкінці робочого дня я зрозумів, що далі так не можна, необхідно вживати заходів і чимось себе зайняти. Бажано корисним.

День 2.

Ранок другого дня. Я з жахом згадую, що забув поставити телефон на зарядку. Дістаю з рюкзака Nokia 1280 і з подивом розумію — поділ індикатора батареї говорить про те, що його можна не заряджати ще днів 6! Неймовірне почуття:)

Отже, на годиннику 6 ранку, на роботу о 10. Цих 4-х годин мені вистачало на ванні процедури, сніданок, розбір листів у пошті, читання новин у Flipboard, Twitter і Instagram. Тепер у мене часу повно, і я нарешті можу зайнятися ранковими пробіжками! Так і зробив. Вирішено, кожен мій день буде починатися саме так. Самопочуття налагоджується, під час інтенсивних пробіжок навіть і думати не доводиться про соціальні мережі, пошту та інші інтернет процеси.

Прийшовши на роботу, взяв ручку і блокнот. Давно я не писав нічого на папері. Вже після 3-го речення руку викручує, та ні, крутить все тіло до п’яток. Але все-таки є в цьому щось справжнє! Схоже відчуття виникає від їзди на велосипеді, особливо, якщо останній твій заїзд був років 10 тому. Тепер, коли потрібно записати номер телефону, вибираючи між кнопкою Nokia або блокнотом — я виберу блокнот. Набирати що-небудь на телефоні такого форм-фактора, таке покарання. За винятком набору самого номера.

Тепер варто поговорити про зв’язок. Оскільки я віддавав більшу перевагу повідомленням і листам, на моєму новому «одноразовому» телефоні цей варіант відпадає. Доводиться здійснювати телефонні дзвінки. Підбирати правильний тарифний план з усіх операторів або купувати кілька сім карт — не комільфо. Беру найоптимальніший тарифний план. В цілому, тільки за 1 день я наговорив на 22 $ — ось вони реалії сучасних операторів і те, з чим стикаються багато людей. Як мені не вистачає моїх месенджерів… А в цей час в офісі Revolverlab я раз у раз чую знайомі звуки вхідних повідомлень Skype і Whatsapp.

Увечері цього ж дня я згадав, що у мене на полиці давно пилитися так і не дочитана книга Джеймса Роллінса. Вирішую, що найкращий період у моєму житті для читання настав. 4 години пролетіли як мить. Заснуло як немовля. Тепер до кола моїх захоплень додалося ще одне. Ні в якому разі не беріть в руки смартфон перед сном, краще почитайте цікаву книгу.

День 3.

Черговий робочий день. Багато зйомок і написання сценаріїв для Youtube-каналу Revolverlab. Всі тексти пишу на аркуші формату A4 (і нотатки для цієї статті не виняток). Тепер-то мені ясно — я став менше відволікатися при виконанні тих чи інших завдань. Як виявилося, найголовнішим відволікаючим фактором був саме смартфон, а не люди, які мене оточують і намагаються мені щось сказати.

А ось людей виявляється треба частіше вислуховувати і входити з ними в контакт: повсякденні завдання виконуються швидше і результативніше, та й маса нових ідей на думку спадає. До речі знайшов для себе лазівку і невеликий lifehack:Справа в тому, що у всіх моїх колег в revolverlab.com є Twitter і Instagram, так що, якщо потрібно щось терміново дізнатися або написати лист, можна просто попросити їх переглянути і в короткій формі викласти все, що мені потрібно. Дуже цікаво спостерігати з боку за людьми, які при першій же можливості занурюються в екрани своїх гаджетів. Починаєш розуміти, що був таким же, хоча це мало хто побачить…

Якщо у вас є якісь комплекси, не турбуйтеся… їх не помітять. Більшість людей нині зайняті зовсім іншими речами, вони не спостерігають за тим, що не стосується їх персони, вони можуть спостерігати за вами хіба що в онлайні. Реальний світ потихеньку звільняється, так що починаємо користуватися моментом: саме тут справжнісінький відпочинок, а якщо знайдете однодумців — взагалі прекрасно.

День 4.

Телевізор. Скільки чуток і критики ллється в бік «зомбоящика». Але якщо ви дитина інтернету, соціальних мереж і гаджетів — телевізор вам не страшний. Я спробував подивитися його протягом вільного дня, і був дуже здивований. Телебачення трансформується в інтернет. Ролики з Youtube’a заполоняють гумористичні канали, хоча можна сказати по-іншому — інтернет стрімко рухається в бік телебачення, мабуть бюджети на TV все ж беруть своє…

Інформація потрапляє в телебачення з катастрофічним запізненням, на відміну від всесвітньої павутини. Але не радійте, товариші інтернетчики. Багато хто з вас дуже пишається тим, що не дивляться TV, при цьому забувають про те, що їх за вуха не відтягнути від Facebook або ВКонтакте, від екрану планшета або смартфона. Насправді, різниця не велика. Надовго мене не вистачило, телевізор був вимкнений і я повернувся до цікавого читання. Навіть нове захоплення придумав: завів собі вільну книжкову полицю, і тепер на цю полицю буду складати тільки ті книги, які прочитав від початку до кінця.

Останні 3 дні (Пт, Сб, Вс).

Тепер я взагалі не відчуваю дискомфорту від відсутності інтернету і смартфона. З одного боку, мені цікаво, як багато я пропустив за ці 5 днів. З іншого боку, нічого страшного не сталося: робочий процес не порушений, при цьому плюси очевидні. А головне, цей тиждень допоміг мені усвідомити, як рухатися далі, як розмежовувати свій вільний час і той час, який я буду приділяти гаджетам надалі. Відмовлятися від сучасних технологій і рухатися проти прогресу — це нерозумно. Гаджети дійсно допомагають нам щодня, головне не зловживати.

Зараз я опишу, які дії я зробив в перший день після 7-ми денного «очищення» і переосмислення:

1. Відключив push-повідомлення на своєму смартфоні. Push — це не зручність, це зло, створене компаніями, щоб боротися за нашу з вами увагу. Якщо мені потрібно перевірити якісь події, я в змозі зробити це самостійно і в той момент, коли вважатиму за потрібне це робити. І до речі, автономний час роботи акумулятора смартфона підвищиться пристойно.2

. Перевірка пошти: 2 рази на день, тільки в робочий час. До роботи і після — ніякої пошти!

3. Читання новин 1 разів грош.4

. Перевірка стрічки Twittera і Instagram 2 рази на день, більше не бачу сенсу. Прохання до читачів, порахуйте скільки разів на день ви заходите в Twitter або Instagram? І як часто ці дії були виправдані

? 5. А ось від фотокамери, відмовлятися не буду. Тепер у мене є набагато більше вільного часу, і я можу знімати величезну кількість відмінних кадрів і подій, які мене оточують.

А тепер факти. Що сталося за тиждень моєї відсутності:

1. Пошта. Кількість пропущених листів — 328. З них, жодного листа «першої» важливості.

2. Кількість пропущених повідомлень Viber + WhatsApp + Skype. Враховуючи те, що я попередив всіх важливих для себе людей про мою онлайн відсутність, в сумі мені прийшло 67 повідомлень і 7 пропущених дзвінків. Нічого страшного, раніше взагалі телефонів не було, і жили ж якось люди. Якщо хтось відкрито незадоволений тим, що не може додзвонитися або достукатися до вас — не звертайте уваги. Не відповідати на телефон — це ваше право.

3. Кількість пропущених постів у Twitter — 2890. Навіть не став перечитувати.

4. Instagram. За весь тиждень, гідних знімків 2 штуки. Люди в основному фотографують кошенят, квіти та їжу. Ах так, ще себе біля дзеркала. За 7 днів я побачив набагато більше цікавого. І людей, і природу, і інші принади офлайн життя.

5. Кількість іспанських сторінок у блокноті — 48! І, зізнаюся чесно, це круто. Торкаєшся сторінок, і у тебе в голові пролітає якийсь особливий шлейф спогадів цього незвичайного періоду часу. Тепер буду писати на папері частіше!

6. Кількість грошей, витрачена на телефонні дзвінки. За 7 днів доводилося багато дзвонити, разом витрачена на розмови сума склала близько $130. Зі смартфоном цих грошей мені вистачило б вже точно більше ніж на півроку. Ось вам підтвердження того, як сучасні технології допомагають економити на спілкуванні.

Тепер я частіше займаюся спортом, читаю більше книг, набагато більше часу проводжу з сім’єю і приділяю більше часу живому спілкуванню. Зовсім забув, моя книжкова полку поповнилася ще 3-ма книгами. Сподіваюся, ця кількість буде збільшуватися із завидною сталістю. =)