Здоров’я Питання експерту: Чи шкодить шкірі часте миття

ВІДПОВІДІ НА БІЛЬШІСТЬ ЗАПИТАНЬ, ЯКІ ХВИЛЮЮТЬ НАС, ми звикли шукати онлайн. У новій серії матеріалів задаємо саме такі питання: животрепетні, несподівані або поширені — професіоналам у різних сферах.

Водні процедури, які колись були розкішшю, зараз доступні багатьом, як і величезний вибір очищуючих засобів. Душ вранці, ще один після тренування і розслабляюча ванна ввечері (а потім зволожуючий крем на все тіло) стали справою звичною. Але чи може миття бути занадто багато? Чи не приводять саме часті гігієнічні процедури до постійної потреби у зволоженні? Чи сушать вода і мило шкіру і чи потрібні антибактеріальні засоби для миття рук? Ми поставили ці запитання експерту.

Віра Вороніна Є чіткий зв’язок між підвищенням загального рівня чистоти і поліпшенням здоров’я. Особиста гігієна (в першу чергу миття рук) важлива для профілактики багатьох захворювань, їх так і називають — пов’язаними з гігієною. Це кишкові інфекції, карієс зубів, паразитарні інвазії, грибкові інфекції шкіри, цупка, вші, трахома (інфекційне захворювання очей). При цьому точно оцінити внесок особистої гігієни в зниження інфекційної захворюваності важко — змінилися й інші фактори, в тому числі харчування та очищення води, підвищився рівень знань про профілактику. Причинно-наслідковий зв’язок між брудними руками і передачею інфекцій — один з найбільш чітко підтверджених фактів в медицині. Але останнім часом з’являються дані, що змушують дивитися на гігієну шкіри по-новому.

Багато років вважалося, що поверхневий шар шкіри (роговий) створює механічний бар’єр на зразок плівки, який перешкоджає висиханню і захищає від несприятливих зовнішніх факторів і проникнення інфекції. Але тепер розуміння процесів, що відбуваються в шкірі, радикально змінилося. Зараз відомо, що клітини рогового шару шкіри і речовини, що знаходяться між ними, створюють напівпроникну структуру, в якій активно йдуть біохімічні процеси. Всю цю систему об’єднали в поняття «епідермальний бар’єр». Роговий шар складається приблизно з п’ятнадцяти шарів клітин, скріплених різними речовинами — серед них особливо важливими вважаються цераміди, сфінгозин і компоненти натурального зволожуючого фактора.

Щодня в глибині шкіри формується свіжий шар клітин, а поверхневий відділяється, тобто відбувається постійне оновлення і очищення шкіри. Поверхня шкіри людини заселена величезною кількістю мікроорганізмів, що формують стійке співтовариство — мікробіом — і не дозволяють хвороботворним мікробам розмножуватися. Мікрофлора шкіри у різних людей різна, але вона дивно стабільна для кожної людини. Навіть без миття протягом багатьох днів склад і кількість мікроорганізмів шкіри залишається незмінною.

Миття, особливо з милом, порушує епідермальний бар’єр — посилюється втрата води, знижується кислотність поверхні шкіри, вимиваються ліпіди

Очищаючи шкіру, ми прагнемо позбутися загиблих клітин і патогенних мікроорганізмів. Але миття не проходить безслідно і для компонентів епідермального бар’єру і нормального мікробіома. У дослідженнях зазначають, що миття, особливо з милом, порушує епідермальний бар’єр — посилюється втрата води, знижується кислотність поверхні шкіри, вимиваються ліпіди. Ці пошкодження ведуть до сухості, почервоніння і розтріскування шкіри. Особливо це властиво тим, кому часто доводиться мити руки через особливості роботи: при проведенні опитувань серед медсестер та іншого медичного персоналу про пошкодження шкіри рук повідомляли не менше 25% учасників. В експериментах почервоніння, зниження рівня кислотності та інші пошкодження виникали навіть після одноразового миття і зберігалися протягом декількох днів — навіть після сімнадцяти днів спостереження шкіра часто не відновлювалася повністю.

Інший важливий аспект — стан мікроорганізмів, що заселяють поверхню шкіри. Косметика, емоленти, мило та інші гігієнічні засоби потенційно сприяють зміні мікрофлори — правда, поки однозначно вплив цих засобів не визначено, тому що такі дослідження не проводилися. Сприяти зміні мікробіома і збільшенню кількості бактерій на шкірі може і пошкодження епідермального бар’єру в результаті частого миття.

Що стосується антибактеріального мила, за даними FDA, немає доказів того, що в плані профілактики інфекцій воно краще звичайного мила з водою. Більш того, часте використання антибактеріальних засобів гігієни може бути небезпечним, якщо призведе до появи стійких штамів мікроорганізмів. Є дані про можливий вплив деяких антибактеріальних речовин на ендокринну систему.

Отже, рекомендація мити руки нікуди не поділася — це як і раніше один з найважливіших кроків, які можна зробити, щоб уникнути інфекційних хвороб і запобігти поширенню мікробів. Для миття рук достатньо звичайного мила і води. По очищенню шкіри тіла стандартних рекомендацій для всіх не існує, але варто пам’ятати, що епідермальний бар’єр краще берегти. Вода повинна бути теплою, а не гарячою, занадто довго перебувати в ній не варто. Замість рідкого мила або гелю для душу краще використовувати масла або синдети (синтетичні детергенти з pH, оптимальним для шкіри. — Прим. ред.). Шкіру краще не терти рушником, а акуратно промокати, і якщо вона суха, використовувати зволожуючі і пом’якшувальні засоби.