Здоров’я Питання експерту: Як прищепити дітям здорові звички

ВІДПОВІДІ НА БІЛЬШІСТЬ ЗАПИТАНЬ, ЯКІ ХВИЛЮЮТЬ НАС, ми звикли шукати онлайн. У новій серії матеріалів задаємо саме такі питання — животрепетні, несподівані або поширені — професіоналам у різних сферах.

Виховуючи дітей, ніхто не хоче повторювати помилок своїх батьків — виходить це не завжди, та й від нових проблем ніхто не застрахований. Робота над корисними звичками важлива з самого раннього віку — саме тоді можна зробити її грою і зацікавити дитину; але навіть так можна перестаратися, не домігшись бажаного результату — а то й отримавши протилежний. Ми розпитали експерта про те, чи потрібно все показувати на власному прикладі і як не переборщити з вихованням.

Катерина Сігітова Зрозуміло, що більшості батьків хочеться, щоб їхні діти правильно харчувалися, займалися спортом, не хворіли і не мали шкідливих звичок. При цьому прищеплювати хороші звички так важко, що неясно, як взагалі досягти результату. Всі ми пам’ятаємо, як батьки постійно нуділи про зарядку, шкоду куріння і поїдання солодощів — але дійшла ця інформація років до тридцяти, і то не до всіх.

Можливо, ви самі не дуже дружите зі спортом та інтуїтивним харчуванням і ваші спроби вести здоровий спосіб життя частіше провалюються, ніж мають успіх. У цьому випадку все-таки можна донести дітям частину важливих знань, але у вас будуть досить серйозні обмеження у вигляді власного стилю життя. Діти неминуче щось будуть переймати прямо у вас, і для цього не потрібно буде багато розмов. Якщо щось суперечить змісту бесід про здоров’я — «роби так, як я кажу, а не так, як я роблю», — то у дитини виникне внутрішній конфлікт, і невідомо, що в ньому переможе. Можливо, те, що ближче лежить (сімейні звички), а можливо, все ж розмови і знання. Це сильно залежить від характеру дитини і умов, в яких все відбувається. Загалом, варто робити поправку на себе самих.

Краще не повторювати масову помилку покоління наших батьків і не робити урок з кожної життєвої ситуації. Дітям потрібно давати відпочивати. Зовсім не кожна людина з сигаретою повинна бути приводом для морально вчителя «Ось бачиш, синку, а пам’ятаєш, я говорила, що курити шкідливо?». Не потрібно зловживати побитими прийомами для залучення дітей у бесіду, на кшталт повторень запитань із поставленими відповідями: «А що ми повинні робити щодня?» — «Чистити зуби…» Все це працює, тільки якщо застосовується рідко. Якщо вчепитися в методи і в можливість навчати як бульдог, то дитина швидко навчиться розпізнавати дидактичний шар і включати захист, слухаючи єзуха. Крім того, дитина може почати злитися, і ефект буде зворотним.

Ми не можемо гарантувати дітям, що те, чого ми їх навчимо, буде вважатися корисним завжди. Але й

не потрібно. Досить пояснити, що є базові, давно відомі корисності

У дітей немає відчуття майбутнього, і їм складно зрозуміти ідею довгострокових наслідків. Тому у випадку ЗОЖ такі пояснення погано працюють — результат занадто відстрочений. Багато батьків ідуть дорогою страшилок «Не їж усяганину, буде вболівати живіт!», «Застебнися, а то застудишся!», «Не їж багато солодкого, а то підемо до зубного лікаря, і він буде боляче сверлити зуби!». Що з цього засвоюють діти? Що вони вразливі, світ небезпечний, всі дії призводять до чогось поганого, і основна мета — в уникненні різних страшних ситуацій.

На формування міцних основ здорового способу життя потрібно кілька років. Якщо дітям менше вісімнадцяти і вони поки ще живуть з вами, то у вас цей час є. Так що не потрібно братися посилено, йдіть нормальним темпом і не засмучуйтеся, якщо відразу не виходить. А ще важливо дати дітям зробити кілька проб і помилок і потихеньку дійти до чогось самостійно.

Варто згадати, що уявлення про те, що шкідливо і корисно, постійно змінюються і змінювалися вже кілька разів навіть за наше недовге життя. Звичайно, ми не можемо гарантувати дітям, що те, чого ми їх навчимо, буде вважатися корисним завжди. Але це і не потрібно. Достатньо пояснити, що є базові, давно відомі корисності — на кшталт достатнього руху та збалансованого харчування. Решта — зокрема і деталі, так звана надбудова, на кшталт питання, що шкідливіше, вуглеводи або жири, червоне м’ясо або вершкове масло. Головне — дати базу, з якої можна буде перемикатися між надбудовами, на випадок якщо вчені знову що-небудь знайдуть і все перевернеться з ніг на голову.